Криміналістичні вимоги до деяких найбільш розповсюджених об’єктів досліджень

16/05/2015

 Додаток № 1. НОЖІ МИСЛИВСЬКІ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1.Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на ножі мисливські загального призначення, котрі відносяться до мисливського спорядження і призначені для використання тільки в умовах промислового або спортивного полювання.
1.1. Ножі мисливські загального призначення є різновидом холодної клинкової зброї.
2. Основне призначення.
До ножів мисливських загального призначення відносяться ножі, які використовуються для добивання звіра та захисту при його нападі.
3. Види ножів мисливських загального призначення.
Ножі мисливські загального призначення розподіляються на три види:
– нескладані;
– складані;
– розбірні.
4. Необхідні елементи технічної забезпеченості (конструктивні особливості).
4.1. Ножі мисливські загального призначення повинні складатися з клинка та руків’я; мати утик або обмежувач, які забезпечують міцне утримання ножа під час нанесення колючих ударів та безпечність застосування.
4.2. Ножі мисливські загального призначення нескладані та розбірні повинні мати щільне та міцне з’єднання клинка з руків'ям.
4.3. Шарнірне з'єднання клинків ножів мисливських загального призначення складаних повинно бути міцним.
4.4. Ножі мисливські загального призначення складані повинні мати фіксатор, який забезпечує жорстке фіксування клинків у розкритому положенні.
4.5. Ріжучі кромки клинка (леза) повинні бути гостро заточені. Допускаються спеціальні види заточки (наприклад, типу "серейторна") як на усю довжину леза, так і на його частину та/або на обухові.
4.6. На клинку, металевих та інших деталях ножа мисливського загального призначення не припускається наявності дефектів, які зменшують міцність та безпечність виробу.
4.7. Ножі мисливські загального призначення можуть мати додаткові предмети та приладдя як побутового (шило, консервовідкривач і т.ін.), так і спеціального призначення (екстрактор; обтискувальне кільце; пилка для кості, яка може бути розташована на обухові клинка або у вигляді окремого предмета; клинок для зняття шкіри і т.ін.).
4.8. Пружини ножів мисливських складаних загального призначення повинні надійно утримувати предмети і приладдя як у розкритому, так і в складеному положеннях.
4.9. Конструкція складаних ножів мисливських загального призначення може бути і з безпружинною фіксацією клинка, пред­метів та приладдя.
4.10. Клинки, предмети та приладдя ножів мисливських загального призначення складаних повинні безперешкодно вручну або автоматично вийматися з пазів руків'я.
4.11. Руків'я ножів мисливських загального призначення повинні забезпечувати безпечність під час використання.
4.12. Ножі мисливські можуть мати рельєфний номер для реєстрації та клеймо виробника.
4.13. Допускається заточка обуху та його скосу від вістря на довжину до 2/3 клинка.

5. Техніко-криміналістичні вимоги.

5.1. Цією Методикою встановлюються граничні мінімальні параметри для клинків ножів мисливських загального призначення (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами діючими в Україні):
– довжина клинка не менша як 90 мм;
– товщина обуху не менша за 2,6 мм;
– кут загострення леза – не більше як 30 град. (за виключенням ножів для тяжких робіт – не більше як 50 град.), кут загострення вістря – не більше як 70 град.
5.2. Міцність та пружність клинків і конструкції в цілому мисливських ножів загального призначення визначається згідно вимог цієї Методики.

Додаток 2. КИНДЖАЛИ МИСЛИВСЬКІ

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на кинджали мисливські, котрі відносяться до мисливського спорядження, і розраховані для використання їх в умовах промислового або спор­тивного полювання.
1.1. Кинджали мисливські є різновидом мисливської холодної клинкової зброї.
2. Основне призначення.
Кинджали мисливські загального призначення служать для ураження та добивання звіра, а також для захисту при його нападі.
3. Види кинджалів мисливських.
Кинджали мисливські розподіляються на два види:
– нескладані;
– розбірні.
4. Необхідні елементи технічної забезпеченості (конструктивні особливості).
4.1. Кинджали мисливські повинні складатися з клинка та руків’я, мати утик (обмежувач) на руків’ї, який забезпечує міцне утримання ножа під час нанесення колючих ударів та безпечність застосування.
4.2. З'єднання клинка кинджалів мисливських нескладаних та розбірних з руків’ям повинно бути щільним та міцним.
4.3. Кинджали мисливські повинні мати симетричну дволезну форму клинка з гострим бойовим кінцем або вістрям.
4.4. Ріжучі кромки клинка (лез) повинні мати гостру заточку.
4.5. Вістря мисливських кинджалів повинно знаходитись на середній лінії клинка.
4.6. На клинку, на металевих та інших деталях кинджалів мисливських не припускається наявність дефектів, які зменшують міцність та безпечність виробу.
4.7. Кинджали мисливські промислового виготовлення не повинні мати додаткових предметів та приладдя як побутового, так і спеціального призначення (за винятком розміщених у внутрішній порожнині руків’я).
4.8. Руків'я кинджалів мисливських повинні забезпечувати безпечність під час використання.
4.9 Кинджали мисливські можуть мати рельєфний номер для реєстрації та клеймо виробника.
5. Техніко-криміналістичні вимоги.
5.1. Цією Методикою встановлюються граничні мінімальні параметри для клинків кинджалів мисливських (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами, діючими в Україні):
– довжина не менша за 150 мм;
– товщина клинка не менша за 4 мм;
– відносне подовження (відношення довжини до ширини) не більше за 6:1.
– кут загострення леза – не більше як 30 град.;
– кут загострення вістря – не більше як 30 град.
5.2. Міцність та пружність клинків і конструкції в цілому мисливських кинджалів визначається згідно вимог цієї Методики.

Додаток № 3. НОЖІ МИСЛИВСЬКІ СПЕЦІАЛЬНІ ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на ножі мисливські спеціальні подвійного призначення, котрі відносяться до мисливського спорядження, і призначені для використання їх тільки в умовах промислового або спортивного полювання (у тому числі підводного).
1.1. Ножі мисливські спеціальні подвійного призначення є різновидом мисливської холодної клинкової зброї.
2. Основне призначення.
Ножі мисливські спеціальні подвійного призначення призначені для добивання звіра та крупної риби і для за­хисту при їхньому нападі, а також для виконання деяких допоміжних операцій (зняття шкіри тварин, оброблювання їхніх туш і та ін.).
3. Види ножів мисливських спеціальних подвійного призначення, які є різновидом мисливської холодної клинкової зброї.
3.1. Ножі, які служать для обробки туш та (або) зняття шкіри, а також які можуть бути використані для добивання звіра та захисту при його нападі.
3.2. Ножі для підводного полювання, які служать для обробки туш та (або) зняття шкіри, а також які можуть бути використані для добивання морського звіра і крупної риби та захисту при їхньому нападі.
3.3. За особливостями конструкції ножі мисливські спеціальні подвійного призначення розподіляються на:
– нескладані;
– складані;
– розбірні.
4. Необхідні елементи технічної забезпеченості (конструктивні особливості).
4.1. Ножі мисливські спеціальні подвійного призначення по­винні складатися з клинка та руків’я, мати утик або обмежувач, які забезпечують міцне утримання ножа під час нанесення колючих ударів при добиванні звіра або крупної риби та безпечність застосування під час обробки туш та зняття шкіри.
4.2. З’єднання клинка ножів мисливських спеціальних под­війного призначення нескладаних та розбірних з руків'ям повинно бути щільним та міцним.
4.3. Ножі мисливські спеціальні подвійного призначення складані повинні мати фіксатор, який забезпечує жорстке фіксування клинків у розкритому положенні.
4.4. Ріжучі кромки клинка (леза) повинні бути гостро заточені. Допускаються спеціальні види заточки (наприклад, типу "серейторна") як на усю довжину леза, так і на його частину та/або на обухові.
4.5. На клинку, металевих та інших деталях ножа мисливського
загального спеціального подвійного призначення не припускається наявності дефектів, які зменшують міцність та безпечність використання виробу.
4.6. До комплекту ножів мисливських спеціальних подвійного призначення мо­жуть входити додаткові предмети та приладдя як побутового призначен­ня (шило, консервовідкривач і т. ін.), так і спеціального призна­чення: екстрактор; обтискувальне кільце; пилка для кості, яка мо­же бути розташована на обусі клинка або у вигляді окремого пред­мета; спеціальний клинок для зняття шкіри і т. ін.
4.7. Конструкція складаних ножів мисливських спеціальних подвійногопризначення може бути і з безпружинною фіксацією клинка.
4.8. Клинки, предмети та приладдя ножів мисливських спеціальних подвійного призначення повинні забезпечувати безпечність під час застосу­вання.
4.9. Клинки, предмети та приладдя ножів мисливських загального призначення складаних повинні вільно вручну або автоматично вийматися з пазів руків’я.
4.10. Руків’я ножів мисливських спеціальних подвійного приз­начення повинні забезпечувати безпечність під час використання.
4.11. Ножі мисливські можуть мати рельєфні номер для реєстрації та клеймо виробника.
4.12. Допускається заточка обуху та його скосу від вістря на довжину до 2/3 клинка.

5. Техніко-криміналістичні вимоги.
5.1. Цією Методикою встановлюються граничні мінімальні розміри для клинків ножів мисливських загального призначення (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами, діючими в Україні):
– довжина клинка не менша як 90 мм;
– товщина обуху не менша за 2,6 мм;
– найбільший вигин обуха клинка вверх від умовної лінії, що з'єднує вістря клинка і верхній край руків'я, не повинен перебільшувати 15 мм (див. схему 1);


Схема 1
– найбільший вигин обуха клинка вниз, до леза, не повинен перебільшувати 5 мм (див. схему 2);


Схема 2
– вістря клинка не повинно виступати більш ніж на 5 мм над лінією обуха (див. схему 3).


Схема 3


Додаток № 4. НОЖІ МИСЛИВСЬКІ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на ножі мисливські спеціального призначення, котрі відносяться до мисливського спорядження, і призначені як для використання їх в умо­вах промислового або спортивного полювання (в тому числі і підводного), так і для господарських потреб (для зняття шкіри свійських тварин та обробки їхніх туш, в якості господарсько-­побутових ножів та допоміжних інструментів).
1.1. Ножі мисливські спеціального призначення є різновидом ножів господарсько-побутового призначення і до холодної зброї не відносяться.
2. Основне призначення.
Ножі мисливські спеціального призначення застосовуються для виконання різних господарсько-побутових операцій.
До ножів мисливських спеціального призначення, які є господар­сько-побутовими, відносяться:
– ножі, які служать для обробки туш та/або зняття шкіри як в умовах промислового або спортивного полювання, так і для госпо­дарських потреб.
3. Види ножів мисливських спеціального призначення.
Ножі мисливські спеціального призначення розподіляються на три види:
– нескладані;
– складані;
– розбірні.
4. Конструктивні особливості.
4.1. Ножі мисливські спеціального призначення повинні скла­датися з клинка та руків’я, які забезпечують безпечність застосу­вання під час обробки туш та зняття шкіри, а також при виконанні інших господарсько-побутових операцій.
4.2. З’єднання клинка ножів мисливських спеціального призна­чення нескладних та розбірних з руків'ям повинно бути достатньо щільним та міцним.
4.3. Клинок складаних ножів мисливських спеціального призна­чення в розкритому положенні може жорстко фіксуватися (можлива наявність фіксатора).
4.4. Ріжучі кромки клинка (леза) можуть бути гостро заточені. Допускаються спеціальні види заточки (наприклад, типу "бобровий зуб") як на усю довжину леза, так і на його частину.
4.5. На клинках ножів мисливських спеціального призначення можуть бути додаткові приладдя побутово­го та спеціального призначення (наприклад, пилка для кістки, роз­ташована на обусі клинка; вістря клинка, виконане у вигляді відкрутки; спеціальні вирізи на клинку і т. ін.).
4.6. До комплекту ножів мисливських спеціального призначення можуть входити: додаткові клинки, які не фіксуються, котрі можуть складатися у руків'я, предмети та приладдя як побутового (шило, відкрутка,
консервовідкривач і т. ін.), так і спеціального (пилка для кістки, екстрактор і т. ін.) призначення, котрі можуть як складатися у руків’я, та і розміщуватися всередині руків’я, піхвах або чохлі.
4.7. Конструкція складаних ножів мисливських спеціального призначення може бути як з пружинною, так і з безпружинною фіксацією клинка, пред­метів та приладдя.
4.8. Руків'я ножів мисливських спеціального призначення повинні забезпечувати безпечність використання ножів.
4.9. Ножі мисливські спеціальні можуть мати рельєфне клей­мо виробника.

5. Технічні характеристики.

5.1. Цією Методикою встановлюються граничні розміри для клинків ножів мисливських спеціального призначення, які не є холодною зброєю (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами, діючими в Україні):
– довжина до 150 мм при наявності утику або обмежувача;
– довжина до 220 мм при відсутності утику або обмежувача
– товщина обуху менша за 2,6 мм
– найбільший вигин обуху клинка наверх від умовної лінії, що з’єднує вістря клинка і верхній край руків'я, перебільшує 15 мм (див. схему 1);


Схема 1
– найбільший вигин обуху клинка униз, до леза, перебільшує 5 мм (див. схему 2); (див. схему 2);


Схема 2
– вістря клинка виступає більш ніж на 5 мм над лінією обуха (див. схему 3). (див. схему 3).


Схема 3

 

Додаток № 5. НОЖІ ДЛЯ ВИЖИВАННЯ

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на ножі для виживання, котрі відносяться до мисливського та/або спеціального спорядження і використовуються як в умовах промислового або спортивного полювання (у якості мисливських ножів загального призначення), так і в тяжких похідних умовах, ман­дрівках та під час занять спортивним туризмом, у тому числі, його спеціальними видами - альпінізмом та водним туризмом.
1.1. Ножі для виживання є різновидом холодної клинкової зброї.
2. Основне призначення.
Ножі для виживання призначені для ураження цілі і виконання побутових та інших операцій у тяжких похідних умовах.
3. Ножі для виживання випускаються тільки одного виду:
– нескладані.
4. Необхідні елементи технічної забезпеченості (конструктивні особливості).
4.1. Ножі для виживання повинні складатися з клинка та руків’я, мати утик або обмежувач, які забезпечують міцне утримання ножа під час нанесення колючих ударів та безпечність застосування.
4.2. З'єднання клинка ножів для виживання з руків'ям повин­но бути щільним та міцним.
4.3. Ріжучі кромки клинка (леза) повинні бути гостро заточені. Допускаються спеціальні види заточки (наприклад, типу "бобровий зуб") як на усю довжину леза, так і на його частину, також одно- або дворядна пилка.
4.4. На поверхні клинка, на металевих та інших деталях ножа для виживання не припускається наявність дефектів, які зменшують міцність та безпечність його використання.
4.5. До комплекту ножів для виживання можуть входити додаткові предмети та приладдя як побутового (шило, консервовідкривач, компас і т. ін.), так і спеціального призначення (екстрактор; обтискувальне кільце; пилка для кості; приналежності для риболовлі; ніж для знімання шкіри; тятива; аптечка; сірники і т. ін., які розміщуються в порожнині руків’я або в чохлі чи піхвах ножа).
4.6. Відмінною конструктивною особливістю руків’я ножів для виживання є те, що воно при значній міцності як правило - порожнисте і зачиняється тильником за допомогою різьбового з’єднання. Така конструкція забезпе­чує компактне зберігання додаткових предметів та приладдя, а також можливість насаджування ножа на ратище (в цьому разі він прислу­говується у ролі наконечника списа).
4.7. Руків’я ножів для виживання повинні забезпечувати безпечність під час їх використання.
4.8. Ножі для виживання можуть мати рельєфні номер для реєстрації та клеймо виробника.
4.9. Допускається заточка обуху та його скосу від вістря на довжину до 2/3 клинка.

5. Технічні характеристики.
5.1. Цією Методикою встановлюються граничні мінімальні параметри клинків ножів для виживання (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами діючими в Україні):
– довжина не менша за 90 мм;
– товщина обуху не менша за 2,6 мм;
– кут загострення леза – не більше як 40 град., кут загострення вістря - не більше як 70 град.
5.2. Міцність та пружність клинків і конструкції в цілому ножів для виживання визначається згідно вимог цієї Методики

 

 

Додаток № 6. НОЖІ ТУРИСТИЧНІ

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на ножі туристичні, котрі відносяться до туристичного спорядження і використовуються в похідних умовах під час занять спортивним туризмом, в т.ч. його спеціальними видами (альпінізмом та водним туризмом).
1.1. Ножі туристичні є різновидом ножів господарсько-побутового призначення і до холодної клинкової зброї не відносяться.
2. Основне призначення.
Ножі туристичні призначені для виконання різних господарсько-побутових операцій у похідних умовах.
3. Види ножів туристичних.
Ножі туристичні розподіляються на три види:
– нескладані;
– складані;
– розбірні.

Примітка. Ножі туристичні нескладані можуть бути виготовлені за типом ножів для виживання.

4. Конструктивні особливості.
4.1. Ножі туристичні повинні складатися з клинка з однолезною заточкою та руків'я; можуть мати утик, обмежувач або підпальцеві виїмки на руків’ї, які забезпечують міцне утримання ножа та безпечність його застосуван­ня при виконанні господарських та спеціальних робіт у похідних умовах.
4.2. З’єднання клинка ножів туристичних нескладаних та роз­бірних з руків'ям повинно бути достатньо щільним та міцним.
4.3. Шарнірне з'єднання клинків ножів туристичних складаних повинно бути достатньо міцним.
4.4. Клинок складаних ножів туристичних в розкритому вигляді може жорстко фіксуватися (мати фіксатор).
4.5. Ножі туристичні можуть мати додаткові предмети та при­ладдя як побутового (шило, консервовідкривач і т. ін.), так і спеціального призначення (пилка для дерева, яка може бути розташована на обухові клинка або у вигляді окремого предмета; компас на набалдашнику руків'я, а також інші предмети та прилад­дя, які можуть розташовуватися у порожнині руків’я).
4.6. Конструкція складаних ножів туристичних може бути і з безпружинною фіксацією клинка, предметів та приладдя.
4.7. Ножі туристичні можуть мати клеймо виробни­ка, позначення виду матеріалу клинка (наприклад, “STAІNLESS STEЕL” – нержавіюча сталь) та номер виробу за каталогом фірми-виробника.
5. Технічні характеристики.
5.1. Цією Методикою встановлюються граничні параметри для клинків ножів туристич­них (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами діючими на Україні):
– довжина не більша за 150 мм при наявності в конструкції ножа утику чи обмежувача;
– довжина не більша за 220 мм при відсутності в конструкції ножа утику чи обмежувача;
– товщина обуху менша за 2,6 мм
Примітка: На ножі господарчі спеціальні (туристичні) українського промислового виробництва поширюються вимоги ДТС України 367-91, у яких, зокрема передбачено: загальна довжина ножів – від 210 мм до 370 мм; максимальна товщина клинку – 4,5 мм; максимальна маса – 0,50 кг; обов’язкова наявність заводських маркувальних позначок.

Додаток № 7. СУВЕНІРНІ ВИРОБИ, КОНСТРУКТИВНО СХОЖІ З ХОЛОДНОЮ ЗБРОЄЮ

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на сувенірні виро­би, які конструктивно схожі з холодною зброєю.
1.1. Сувенірні вироби, конструктивно схожі зі зброєю, є різновидом виробів господарсько-побутового призначення і до холодної зброї не відносяться.
2. Основне призначення.
Сувенірні вироби, які конструктивно схожі з холодною зброєю, призначені для прикрашання інтер’єру приміщень, одягу, колекціонування і т.ін.
3. Види сувенірних виробів, конструктивно схожих з холодною зброєю.
3.1. Сувенірні вироби виготовляються як імітація холодної зброї, мають зовнішній вигляд, подібний вигляду визначених зразків холод­ної зброї, але не мають повною мірою їх бойових властивостей.
3.2. Сувенірні вироби, конструктивно схожі з холодною зброєю, можуть виготовлятися у вигляді:
– макетів зразків холодної зброї певного виду, значно менших найближчих аналогів холодної зброї за розмірами, що не дозволяє використовувати їх у якості відповідної зброї;
– муляжів, які відтворюють лише зовнішній виг­ляд холодної зброї, але зовсім позбавлені бойових властивостей.
4. Конструктивні особливості.
4.1. Сувенірні вироби, які виготовлені за типом холодної зброї, повинні відповідати за зовнішнім виглядом зразкам холодної зброї, що історично склалися, можуть мати всі або основні конструктивні елементи, подібні елементам найближчих аналогів холодної зброї, проте мають відрізнятись від останніх за такими ознаками: способом і міцністю кріплення елементів; видом матеріалів, з яких вони виготовлені; характером будови “уражуючих” елементів (леза, вістря і т.ін.).
5. Технічні характеристики.
5.1. Цією Методикою встановлюється, що су­венірні вироби, конструктивно схожі з холодною зброєю, повинні відповідати хоча б одній з наступних вимог (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами, діючими в Україні):
а) мати послаблені конструктивні характеристики кріплення “уражуючого” елемента (елементів). Наприклад, кріплення хвостовика клинка з руків’ям має бути послабленим (за рахунок штучного стоншення перерізу хвостовика клинку, застосуванням для кріплення клинку у руків’ї крихких маломіцних матеріалів типу сірки чи cургучу) таким чином, щоб виріб руйнувався під час спроби використання його як зброї.

Примітка. Сувенірні вироби, які виконані за типом довгоклинкової холодної зброї, можуть бути виготовлені з бойової зброї, при цьому послаблення конструкції здійснюється шляхом нанесення пропилу впоперек клинка в місці його кріплення до ефесу. Пропил повинен обов'язково пе­ретинати вісь хвостовика й своєю глибиною забезпечувати руйнування виробу в цьому місці під час спроби викори­стання його як зброї.

б) “уражуючі” елементи повинні бути виготовлені з матеріалів і мати будову, які виключають застосування виробів в якості зброї.
Відносно клинкових виробів: леза клинків повинні бути непридатними для нанесення різаних або рубаних ушкоджень (можуть мати імітацію заточки з притупленою кромкою); вістря клинків повинні бути непридатними для нанесення колотих ушкоджень.
Відносно виробів, виготовлених за типом ударно-дробильної холодної зброї: повинні виготовлятися тільки з матеріалів, які забезпечують цілковиту відсутність у цих виробів бойових властивостей (з пап’є-маше, пінопласту, м’якої гуми, деревини м’яких порід, легких м’яких металів і т. ін.).
в) мати значно менші розмірні і міцносні характеристики відносно найближчих аналогів холодної зброї.
Для виготовлення сувенірних виробів у вигляді макету зменшеного розміру можуть застосовуватися матеріали, що відповідають матеріалам, з яких виготовляється холодна зброя. При цьому розміри “уражуючого“ елементу та його частин мають бути значно меншими, чим граничні розміри уражуючих елементів холодної зброї, зазначені у п.4 цієї Методики.

 

Додаток № 8. АРБАЛЕТИ БОЙОВІ, СПОРТИВНІ І МИСЛИВСЬКІ, ЩО ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ, ТА СТРІЛИ ДО НИХ

1. Дані технічні вимоги розповсюджуються на арбалети бойові, спор­тивні і мисливські (та стріли до них), які використовуються у спортивних та мисливських цілях.
1.1. Арбалети бойові, спор­тивні і мисливські, які використовуються у спортивних , мисливських та інших цілях і можуть уражати ціль на значній (20 м і більше) відстані, є різновидом метальної холодної зброї.
2. Основне призначення.
Арбалети бойові, спортивні та мисливські призначені для ураження цілі на значній (20 м і більше) відстані і використовуються, відповідно, під час проведення бойових і спеціальних операцій, спортивних тренувань(змагань) та при полюванні.
3. Види.
Арбалети , що є холодною зброєю, поділяються на три категорії:
– бойові;
– спортивні;
– мисливські.
4. Конструктивні особливості.
4.1. Арбалети повинні складатися із корпуса та лу­ка; мати спусковий гачок механічної дії, фіксатор стріл (крім арбалетів зі стрілами, які обладнані хвостовиками за типом стріл для стрільби з лука), тятиви, а також можуть мати систему прицільних пристосувань.
4.2. Лук арбалету виготовляється із достатнього за своїми міцностними та пружними властивостями матеріалу і складається з однієї чи двох частин. 4.3. Тятива арбалетів виготов­ляється з неметалевих матеріалів або металевого тросу.
4.4. Стріли для арбалетів виготовляються із міцних матеріалів. Міцність визначається за результатами випробувань.
4.5. Розмір оперення стріл і кількість пір’їн цією Методикою не регламентуються.
5. Необхідні елементи технічної забезпеченості (конструктивні особливості).
5.1. Міцність та пружність конструкції арбалетів спортивних та мисливських визначається згідно вимог цієї Методики, передбачених п.п. 4, 5.

Примітка. Конструктивні характеристики деяких спортивних арбалетів, які відносяться до холодної зброї:
а) На підставі положень “Правил проведення змагань з стрільби з арбалету", виданих Міжнародним Союзом арбалетників, технічних умов на виготовлення різноманітних зразків арбалетів та стріл до них та криміналістичної практики, цією Методикою встановлені наступні технічні параметри арбалетів спортивних категорії "ФІЛД" (польовий) і стріл до них (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами):

довжина прицільної лінії - до 720 мм;
розмах луку - до 900 мм;
максимальний робочий хід тятиви – до 300 мм;
маса арбалету – до 10 кг;
зусилля натягу тятиви – не менше 20 кг;
маса стріли - не більш за 21 г;
довжина стріли - 304 - 457 мм;
діаметр наконечника стріли - 6 мм;
кут загострення вістря наконечника стріли до 30°.

б) На підставі положень “Правил проведення змагань з стрільби з арбалету", виданих Міжнародним Союзом арбалетників, технічних умов на виготовлення різноманітних зразків арбалетів спортивних та стріл до них та криміналістичної практики, цією Методикою встановлені наступні технічні параметри арбалетів спортивних категорії "МАТЧ" і стріл до них (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами):

довжина прицільної лінії - до 720 мм;
розмах луку - до 608 мм;
маса арбалету - до6,5 кг;
зусилля натягу тятиви – не менше як 20 кг;
довжина стріли для стрільби на дистанції до 30 м - 300 - 450 мм;
форма наконечника стріли - оживальна або циліндро-конічна, кут загострення вістря наконечника стріли – до 30°, діаметр наконечника - не більш ніж на 2 мм більший за діаметр тіла стріли.

в) Під час стрільби на відстань 10 метрів вживається спеціальний снаряд-болт, діаметр наконечника якого - 6 мм.

 

Додаток № 9. АРБАЛЕТИ ДЛЯ РОЗВАГ ТА СТРІЛИ ДО НИХ, ЩО НЕ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ

1. Дані технічні вимоги розповсюджуються на арбалети спор­тивні і арбалети для розваг та відпочинку, що не можуть уражати ціль на значній відстані і використовуються у спортивних та розважальних цілях.
1.1. Арбалети спор­тивні і арбалети для розваг та відпочинку що не можуть уражати ціль на значній відстані до холодної зброї не відносяться.
2. Основне призначення.
Арбалети спортивні і арбалети для розваг та відпочинку призначені, відповідно, для проведення спортивних тренувань(змагань) та для розваг і відпочинку.
3. Види.
Арбалети , що не є холодною зброєю, поділяються на:
– спортивні;
– для розваг та відпочинку.
4. Конструктивні особливості.
4.1. Арбалети повинні складатися із корпуса та лу­ка; мати спусковий гачок механічної дії, фіксатор стріл (крім арбалетів зі стрілами, які обладнані хвостовиками за типом стріл для стрільби з лука), систему прицільних пристосувань, тятиви.
4.2. Лук складається з однієї чи двох частин.
4.3. Тятива арбалетів для розваг виготовляється виключно з неметалевих матеріалів.
4.4. Стріли до арбалетів для розваг виготовляються із будь-якого матеріалу.
4.5. Розмір оперення стріл і кількість пір’їн цією Методикою не регламентуються.
5. Технічні характеристики.
5.1. На підставі положень “Правил проведення змагань з стрільби з арбалету", виданих Міжнародним Союзом арбалетників, технічних умов на виготовлення різноманітних зразків арбалетів та стріл до них та криміналістичної практики, цією Методикою встановлені наступні технічні параметри арбалетів для розваг і стріл до них (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами, діючими в Україні):
– розмах луку - до 450 мм;
– максимальний робочий хід тятиви – до 300 мм;
– зусилля натягу тятиви – до 20 кг;
– маса стріли - не більш за 21 г;
– довжина стріли – до 200 мм;
– діаметр стріли – до 8 мм;
– будова наконечника стріли повинна виключати проникнення стріли в суху соснову дошку на глибину більше 8 мм;
– кут загострення вістря наконечника стріли не менше 30 град.
5.2. У арбалетів для розваг не дозволяється використання:
– електронних, пневматичних і гідравлічних пристосувань;
– збільшувальних (оптичних) прицільних пристосувань;
– ременів для надання сталості арбалету.

 

Додаток № 10. ЛУКИ СПОРТИВНІ І МИСЛИВСЬКІ, ЩО ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ХОЛОДНОЇ ЗБРОЇ, ТА СТРІЛИ ДО НИХ.

1. Дані техніко-криміналістичні вимоги розповсюджуються на луки спортивні і мисливські (та стріли до них), які використовуються у спортивних та мисливських цілях.
1.1. Луки спортивні і мисливські, які можуть уражати ціль на значній (20 м і більше) відстані, відносяться до метальної холодної зброї.
2. Основне призначення.
Луки спортивні і мисливські, призначені для ураження цілі на значній відстані, використовуються, відповідно, під час проведення спортивних тренувань(змагань) та при полюванні.
3. Види луків, що відносяться до холодної зброї:
– спортивні;
– мисливські.
4. Конструктивні особливості.
4.1. Лукі повинні складатися із корпуса, двох дуг з блоком чи без нього, затвора, тятиви.
4.2. Лук виготовляється з будь-якого достатньо міцного матеріалу. Луки спортивні мають довільну форму і розміри, які забезпечують їх використання для стрільби на відстані від 18 до 70 метрів для жінок та до 90 метрів для чоловіків.
4.3. Стріли для луків спортивних виготовляються з будь-якого матеріалу, довільної довжини.
4.4. Розмір оперення стріл та кількість пір’їн не обмежується.
5. Необхідні елементи технічної забезпеченості (конструктивні особливості).
5.1. На підставі положень Державних стандартів, вимог “Правил проведення змагань з стрільби з луку", затверджених Міжнародною федерацією стрільби з луку, технічних умов на виготов­лення різноманітних зразків луків спортивних і мисливських та стріл до них, цією Методикою встановлені наступні технічні параметри луків спортивних для чоловіків та жінок і стріл до них (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами, діючими в Україні):
– зусилля натягу тятиви не менше як 20 кг;
– наконечник стріли для луків спортивних має оживальну форму;
– наконечник стріли для луків мисливських має довільну форму.

Примітка. Луки для відпочинку та розваг (які не є холодною метальною зброєю) повинні мати силу натягу тятиви до 20 кг і конструкцію стріли, яка виключає її проникнення в суху соснову дошку більш ніж на 8 мм.

Додаток № 11. БІТИ СПОРТИВНІ.

1. Біти для гри у бейсбол.
1.1. Дані технічні вимоги розповсюджуються на біти для гри у бейсбол, що використовуються в спортивних цілях.
1.1.1. Біти бейсбольні до холодної зброї не відносяться.
1.2. Основне призначення.
Біти бейсбольні призначені для проведення спортивних ігор та тренувань.
1.3. Види.
Біти бейсбольні поділяються на:
– професійні;
– аматорські.
Кожен з цих видів поділяється на підвиди:
– чоловічі;
– жіночі;
– дитячі.
1.4. Конструктивні особливості.
Біта являє собою круглий в поперечному перерізі стрижень змінного за довжиною діаметру, який умовно поділяється на держак та бияк.
Держак на своєму кінці має утик у вигляді кільцевого потовщення.
На кінці бияка може бути виїмка.
Зовнішня поверхня біти повинна бути гладка (у дерев'яної - шліфована).
Біта повинна бути рівною, не мати прогинів та жолоблення.
1.5. Технічні характеристики.
1.5.1. З урахуванням положень «Правил проведення бейсбольних матчів команд Американської Ліги професійних бейсбольних клубів, Національної Ліги професійних бейсбольних клубів і ліг, які є членами Національної Асоціації професійних ліг бейсболу», що ухвалені Виконкомом Федерації бейсболу і софтболу України, цією Методикою встановлені наступні розмірні характеристики біт бейсбольних:
– максимальна довжина біти - 42" (1067 мм);
– максимальний діаметр бияка - 2 3/4" (70 мм);
– максимальна глибина виїмки -1" (25 мм);
– максимальна діаметр виїмки - 2" (51 мм);
– держак може мати будь-яке покриття для зручності утримання на довжині максимально 18" (457 мм).
– вага - не регламентується.
Примітка. (") - дюйми.

1.5.2. Біти професійні.
Виготовляються із суцільного шматка твердої деревини (берези, буку, дубу, ясеню та їм подібних). Згідно даних фірм-виробників, біти професійні мають наступні найбільш вживані розміри:
а/ - чоловічі - довжина 32 - 34" (813 - 864 мм);
б/ - жіночі - довжина 28 - 30" (711 - 762 мм);
в/ - дитячі - довжина 17 - 24" (432 - 610 мм).
Вага не регламентується.
1.5.3. Біти аматорські.
Виготовляються із легкого металевого сплаву, з порожниною всередині.
Згідно даних фірм-виробників, біти аматорські мають наступні найбільш вживані параметри:
а/ - чоловічі - довжина 32 - 35" (813 - 889 мм),
- вага 20 - 30 oz (0,56 - 0,84 кГ);
б/ - жіночі - довжина 27 - 30" (686 - 762 мм),
- вага 16 - 23 oz (0,45 - 0,64 кГ);
в/ - дитячі - довжина 24 - 26" ( 610 - 660 мм),
- вага 15 -17 oz (0,42 - 0,48 кГ).
Примітка. (oz) - унції.
1.6. Під час аналізу встановлених у ході дослідження ознак біт бейсбольних, визначальними є ознаки, вказані у п. 1.5. цього Додатку.

2. Біти для гри у городки.
2.1. Дані технічні вимоги розповсюджуються на біти для гри у городки, що використовуються в спортивних цілях.
2.1.1. Біти городошні до холодної зброї не відносяться.
2.2. Основне призначення.
Біти городошні призначені для проведення спортивних ігор та тренувань.
2.3. Види.
Біти городошні поділяються на:
– для дорослих;
– для дітей.
Кожен з цих видів поділяється на підвиди:
– тонкі;
– середні;
– товсті.
2.4. Конструктивні особливості.
Біта являє собою круглий в поперечному перерізі циліндричний стрижень, який умовно поділяється на держак та бияк.
Держак може мати діаметр менший, ніж бияк.
Зовнішня поверхня біти повинна бути гладка (у дерев'яної - шліфована).
Біта повинна бути рівною, не мати прогинів та жолоблення.
Біти для дорослих дерев'яні можуть бути обкованими п'ятьма поясками з листової сталі, ширина яких не перебільшує 130 мм, біти дитячі не обковуються.
Біти можуть бути виготовленими із твердої деревини (кизилу, берези, буку, дубу, ясеню та їм подібних), текстоліту, деревинно-шарового пластику, металу та їх комбінації.
2.5. Технічні характеристики.
2.5.1. З урахуванням правил проведення матчів команд з городків цією Методикою встановлені наступні розмірні характеристики біт городошних:
– максимальна довжина біти - 1 000 мм;
– максимальний діаметр бияка - не регламентується;
– вага - не регламентується.
2.5.2. Біти для дорослих.
Згідно даних фірм-виробників, біти городошні для дорослих мають наступні найбільш вживані розміри:
а/ - тонкі: - довжина -1 000 мм, діаметр - 31 мм;
б/ - середні: - довжина -1 000 мм, діаметр - 35 мм;
в/ - товсті: - довжина -1 000 м м, діаметр - 42 мм.
2.5.3. Біти для дітей.
Згідно даних фірм-виробників, біти городошні для дітей мають наступні найбільш вживані розміри:
а/ - тонкі: - довжина - 600 мм або 750 мм, діаметр - 30 мм;
б/ - середні: - довжина - 600 мм або 750 мм, діаметр - 35 мм;
в/ - товсті: - довжина - 600 мм або 750 мм, діаметр - 40 мм.
2.6. Під час аналізу встановлених у ході дослідження ознак біт для гри у городки, визначальними є ознаки, вказані у п. 2.5. цього Додатку.

3. Біти для гри у лапту.
3.1. Дані технічні вимоги розповсюджуються на біти для гри у лату, що використовуються в спортивних цілях.
3.1.1. Біти для гри у лапту до холодної зброї не відносяться.
3.2. Основне призначення.
Біти для гри у лапту призначені для проведення спортивних ігор та тренувань.
3.3. Види.
Біти для гри у лапту поділяються на:
– пласкі (для дітей та жінок);
– циліндричні (для юнаків та чоловіків).
Кожен з цих видів поділяється на підвиди: №1; №2; №3.
3.4. Конструктивні особливості.
Біта являє собою круглий в поперечному перерізі стрижень змінного за довжиною діаметру, який умовно поділяється на держак та бияк.
Держак на своєму кінці звичайно має утик у вигляді кільцевого потовщення.

Зовнішня поверхня біти повинна бути гладка - шліфована.
Пласка біта з обох боків бияка має паралельні зрізини для збільшення площі при тій же вазі.
Біта повинна бути рівною, не мати прогинів та жолоблення.
Біти можуть бути виготовленими із суцільного шматка твердої деревини (берези, буку, дубу, ясеню та їм подібних) або бути склеєними із пластин такої деревини.
3.5. Технічні характеристики.
3.5.1. З урахуванням правил проведення матчів команд з лапти цією Методикою встановлені наступні розмірні характеристики біт для гри у лату:
– максимальна довжина циліндричної біти - 900 мм;
– максимальна довжина пласкої біти - 800 мм;
– максимальний діаметр циліндричної біти - 40 мм;
– максимальна ширина пласкої біти - 70 мм;
– вага - не регламентується.
3.5.2. Біти циліндричні.
Згідно даних фірм-виробників, біти циліндричні мають наступні найбільш вживані розміри:
№ 1 - довжина - 900 мм, діаметр бияка - 38 мм, діаметр держака – 30 мм;
№ 2 - довжина - 800 мм, діаметр бияка - 34 мм, діаметр держака - 28 мм;
№ 3 - довжина - 700 мм, діаметр бияка - 32 мм, діаметр держака - 28 мм;
3.5.3. Біти пласкі.
Згідно даних фірм-виробників, біти пласкі мають наступні найбільш вживані розміри:
№ 1 - довжина - 800 мм, ширина бияка - 70 мм, товщина бияка -18 мм, діаметр держака - 28 мм;
№ 2 - довжина - 700 мм, ширина бияка - 65 мм, товщина бияка -17 мм, діаметр держака - 28 мм;
№ 3 - довжина - 600 мм, ширина бияка - 60 мм, товщина бияка -16 мм, діаметр держака - 28 мм;
1.6. Під час аналізу встановлених у ході дослідження ознак біт для гри у лату, визначальними є ознаки, вказані у п. 3.5. цього Додатку.

Література.
1. Толковый словарь русского языка. Под ред. проф. Ушакова, Т.1.-М.-1935.
2. А.П.Ходыкин. Спортивные товари (товароведение). М. - изд. Экономика.-1990 г.
3. Спортивные товары. Справочник под ред. Ф.Г. Варфоломеева, А.П.Старостина, е.н.Энгинсон., М.-1962.
4. Е.Н.Энгинсон. Спортивные товари, М.- Экономика, 1964.
5. Товарний словарь. Под ред. Пугачева И.А., т.1, стр. 456. - М.- 1956.

Схема біти для гри у бейсбол та лапту.


Схема біти для гри у городки.


Розробники:
Самусь В.Р. - завідувач сектору Київського НДІСЕ МЮ України;
Самусь Є.В. - інженер ДІУЦ "Спецтехніка" МВС України.

Затверджений рішенням
засідання секції трасології
та судової балістики
МЮ України.
Протокол від
30 травня 2002 р.

Додаток № 12. ПАЛКИ ГУМОВІ

1. Дані технічні вимоги розповсюджуються на палки гумові, що призначені для використання в якості засобів активної оборони.
1.1. Палки гумові типів ПГ-73. ПГ-73М. ПГ-89 та аналогічні їм за конструктивними і технічними характеристиками до холодної зброї не відносяться.

2. Основне призначення.
Палки гумові типів ПГ-73, ПГ-73М та ПГ-89 призначені для активної самооборони співробітників правоохоронних органів під час масових порушень громадського порядку. Вони не призначені для нанесення тяжких тілесних та смертельних ушкоджень.

3. Види.
Палки за матеріалом, з якого вони виготовлені, поділяються на:
– Гумові;
– Поліуретанові;
– Інші.
Палки за конструкцією поділяються на:
– Прямолінійні постійного розміру (ПГ-73, ПГ-73М; ПГ-89 та ін.)
– Прямолінійні складані (телескопічні);
– 3 додатковим боковим держаком ("Тонфа");
– 3 посилюючим елементом у бияку.

4. Конструктивні особливості.
Палка являє собою гладкий, круглий в поперечному перерізі стрижень, який поділяється на держак та бияк. Між держаком і бияком може бути розташована гарда. Наявність гарди не є обов'язковою.
Держак на своєму кінці може мати темляк (ремінець).
В середині стрижня може знаходитись жорсткий (у вигляді прутка) або гнучкий (у вигляді тросу) посилюючий елемент.

5. Технічні характеристики та криміналістичні вимоги.
5.1. На підставі даних підприємств-виробників палок гумових типів ПГ-73, ПГ-73М; ПГ-89, цією Методикою встановлені наступні їх технічні параметри:
– максимальний діаметр - 34 мм;
– максимальна довжина виробу - 600 мм;
– держак може мати кільцеві потовщення для зручності утримання.
– вага - до 820 г.
– можуть виготовлятися з жорсткої або еластичної гуми.
5.2. Палки гумові, виготовлені з жорсткої гуми:
– руйнуються при нанесенні ударів по ребру твердої дерев'яної поверхні способом, до якого призначені;
– руйнуються при згинанні під кутом 90° і більше.
5.3. Палки гумові, виготовлені з еластичної гуми:
– легко згинаються під кутом 90° і більше;
– при нанесенні ударів по твердій циліндричній поверхні охоплюють її, розподіляючи ударне навантаження по великій площині.
5.4. Палки гумові, що мають жорсткий (у вигляді прутка) або гнучкий (у вигляді тросу) металевий посилюючий елемент при нанесенні ударів по твердій дерев'яній поверхні не руйнуються, наносячи при цьому їй значні пошкодження. Вони є холодною зброєю.

Схема згинання палки під час випробувань.

 

Розробники:
Авдєсва Г.К. - завідувач лабораторії Харківського НДІСЕ;
Самусь В.Р - завідувач сектору Київського НДІСЕ МЮ України;
Самусь Є.В. - інженер ДІУЦ "Спецтехніка" МВС України.

 

 

Додаток № 13. МЕТАЛЬНІ НОЖI.

1. Данi технiко-кримiналiстичні вимоги розповсюджуються на метальні ножi, котрi відносяться до виду наступальної бойової зброї призначеної для ураження людини.
1.1. Бойові метальні ножi є рiзновидом холодної клинкової зброї.
1.2. Метальні ножі, які згідно параметричних та міцносних характеристик не підпадають під бойові метальні ножі, не визнаються холодною зброєю.
1.3. Метальні ножі не можуть бути спортивними (або спортивним інвентарем) через відсутність відповідного виду спорту.

2. Основне призначення.
Метальні ножi призначені для враження цілі на вiдстанi, що обумовлено її контактом з ножем, який отримав направлений рух внаслідок безпосереднього прикладання до нього м’язової сили людини.
3. Види бойових метальних ножів, якi є рiзновидом холодної клинкової зброї.
3.1. За особливостями конструкції бойові метальні ножi розподiляються на ножі:
– з однолезовими клинками ножевого типа;
– з дволезовими клинками кінджального типа;
– з клинками, які мають двохлезовий бойовий кінець довжиною до 40 мм.
4. Необхідні елементи технічної забезпеченості (конструктивнi особливостi).
4.1. Метальні ножi складаються із клинка та рукiв’я або клинка, шейкі і хвостовика (руків’я).
4.2. Руків’я можуть мати отвори для кріплення темляка.
4.3. В метальних ножах можуть бути відсутні утики, а також чітка межа між клинком та руків’ям.

5. Технiко-криміналістичні вимоги.

5.1. Цiєю Методикою встановлюються граничнi мiнiмальнi розмiри для бойових метальних ножiв (якщо інше не передбачено офіційно затвердженими нормативними та технічними документами, діючими в Україні):
– загальна довжина ножа не менша як 200 мм;
– товщина клинка не менша за 2,6 мм;
– вага ножа не менша за 100 г;

6. Визначення достатності уражуючих властивостей ножів провадиться шляхом експериментальної перевірки мiцносних властивостей їх конструкцій в цiлому при динамічних випробуваннях, які передбачені п.п. 4.7.3.; 4.7.3.1. цієї Методики.
6.1. Пiд час аналiзу встановлених при дослiдженні кримiналiстичних ознак метальних ножiв визначальними є ознаки, вказанi у п.п. 2; 4.1; 4.3; 5 цього Додатку, а відсутність техніки кидання метальних ножів під час випробувань є суб’єктивним фактором, який не є впливовим при віднесенні бойового метального ножа до холодної клинкової зброї.

Додаток № 14. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

1.1. Типи холодної зброї
1.1.1. Клинкова холодна зброя.
1.1.1.1. Кинджал – контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої дії, що має короткий або середній, прямий або вигнутий, дволезний клинок.
1.1.1.2. Стилет - контактна клинкова холодна зброя колючої дії, що має короткий або середній, прямий, з гранями чи круглий у перерізі клинок.
1.1.1.3. Кортик - контактна клинкова холодна зброя колючої дії, що має короткий або середній, прямий, вузький, ромбічний у перерізі клинок.
1.1.1.4. Шабля - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої та рублячої дії, що має довгий, вигнутий, однолезний клинок.
1.1.1.5. Шашка - контактна клинкова холодна зброя ріжучої та рублячої дії, що має довгий, слабко вигнутий, однолезний клинок.
1.1.1.6. Палаш - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої та рублячої дії, що має довгий, прямий, однолезний клинок.
1.1.1.7. Шпага - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої та рублячої дії, що має довгий прямий однолезний, дволезний, тригранний чи чотиригранний клинок та розвинений ефес.
1.1.1.8. Рапіра - контактна клинкова холодна зброя колючої дії, що має довгий прямий пружний клинок та, найчастіше, гарду з чашкою.
1.1.1.9. Меч - контактна клинкова холодна зброя колючої та рублячої дії, що має довгий прямий, дволезний, масивний клинок.
1.1.1.10. Тесак - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої та рублячої дії, що має широкий середній однолезний клинок.
1.1.1.11. Ятаган - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої та рублячої дії, що має довгий однолезний клинок з подвійним вигином.
1.1.1.12. Ніж - контактна клинкова холодна зброя колюче-ріжучої дії, що має короткий однолезний клинок.
1.1.1.13. Ніж мисливський загального призначення – контактна клинкова зброя колюче-ріжучої дії, що складається з короткого клинка, руків'я, утику або обмежувача, призначена для добивання звіра та захисту при його нападі.
1.1.1.14. Ніж мисливський спеціального подвійного призначення – контактна клинкова зброя колюче-ріжучої дії, що складається з короткого клинка, руків'я, утику або обмежувача, призначена для добивання звіра, захисту при його нападі та виконання допоміжних операцій (зняття шкури, обробка туш, ін.).
1.1.1.15. Ніж бойовий – контактна клинкова зброя колюче-ріжучої дії, що складається з короткого клинка, руків'я, утику або обмежувача, призначена для смертельного ураження людини.
1.1.1.16. Ніж військовий – контактна клинкова зброя колюче-ріжучої дії, що складається з короткого клинка, руків'я, утику або обмежувача, призначена для смертельного ураження людини та знаходиться або знаходилася на озброєнні військових або воєнізованих формувань.
1.1.1.17. Ніж для виживання – контактна клинкова зброя колюче-ріжучої дії, що складається з короткого клинка, руків'я, утику або обмежувача, призначена для враження звіра і виконання побутових операцій в тяжких похідних умовах.
1.1.1.18 Ніж мисливський спеціального призначення – інструмент колюче-ріжучої дії, що складається з клинка та руків'я, призначений для виконання допоміжних операцій в умовах полювання (зняття шкури, обробка туш, ін.).
1.1.1.19 Ніж туристичний - інструмент колюче-ріжучої дії, що складається з клинка, руків'я, може мати утик або обмежувач, призначений для виконання господарсько-побутових операцій у похідних умовах.
1.1.1.20. Багнет – короткоклинкова холодна зброя колючої чи колючо-ріжучої дії, що кріпиться до дульної частини стволу ручної вогнепальної зброї.
1.1.1.21. Багнет-ніж: – короткоклинкова холодна зброя колючо-ріжучої дії, що кріпиться до дульної частини стволу ручної вогнепальної зброї.
1.1.1.22. Багнет-тесак – середньоклинкова холодна зброя колючої чи колючо-рублячої дії, що кріпиться до дульної частини стволу ручної вогнепальної зброї.
1.1.1.23. Багнет-шпага – середньоклинкова холодна зброя колючої дії, що кріпиться до дульної частини стволу ручної вогнепальної зброї.

1.2.2. Ратищна холодна зброя.
1.2.2.1. Сокира бойова – контактна короткоратищна холодна зброя рубляче-ріжучої дії із залізком, що має форму трикутника, трапеції чи асиметричну і кріпиться до ратища проушиною.
1.2.2.2. Алебарда – контактна середньовічна ратищна зброя колючої і
рубляче-ріжучої дії, що має бойову частину, яка кріпиться насадом до ратища. Бойова частина складається з наконечника, довгого і широкого залізка (часто має форму напівмісяця) та, інколи, гака.
1.2.2.3. Глефа – контактна середньовічна ратищна зброя колючої і рубляче-ріжучої дії, що має бойову частину, яка кріпиться насадом до ратища. Бойова частина складається з наконечника, довгого і широкого залізка (часто має форму напівмісяця) та, інколи, гака.
1.2.2.4. Клевець – контактна короткоратищна холодна зброя колючої та ударно-дробильної дії з бойовою частиною, що складається з бійка та дзьоба і кріпиться до ратища проушиною.
1.2.2.5. Спис – контактна та (або) метальна довгоратищна чи середньоратищна холодна зброя колючої або колючо-ріжучої дії з бойовою частиною у вигляді наконечника, що кріпиться до ратища насадом. Різновидами спису є пика, рогатина, протазан, еспантон і ін.
1.2.2.6. Секира – контактна короткоратищна холодна зброя рубляче-ріжучої дії, що має бойову частину з широким полотном у формі напівмісяця і яка кріпиться до ратища проушиною.
1.2.2.7. Бердиш – контактна середньоратищна холодна зброя рубляче-ріжучої дії, що має бойову частину з широким полотном у формі напівмісяця і яка кріпиться до ратища проушиною.
1.2.2.8. Тризуб – контактна ратищна холодна зброя колючої дії, що має бойову частину у вигляді наконечника з трьома виступними зубцями і яка кріпиться до ратища насадом.

1.3.3. Ударно-дробильна холодна зброя.
1.3.3.1. Булава – контактна короткоратищна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії, що має бойову частину у вигляді бияка кулеподібної форми, яка кріпиться до ратища проушиною чи насадом.
1.3.3.2. Молот бойовий – контактна короткоратищна холодна зброя ударно-дробильної дії, що має масивну бойову частину з пласкою ударною поверхнею яка насаджена на ратище проушиною.
1.3.3.3. Кистень – контактна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії яка складається з бойової частини у вигляді ударної ваги, підвісу таруків 'я з темляком чи петлі.
1.3.3.4. Палиця – контактна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії, що складається з держака та потовщеної бойової частини у вигляді бияка з виступаючими шипами чи накладками.
1.3.3.5. Кастет – контактна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії, що надягається на пальці рук чи затискається між ними або затискається кистю руки, виготовлена з твердого матеріалу і має бойову частину (частини) з шипами або без них.
1.3.3.6. Нунчаку – контактна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії, що складається з двох або більше стрижнів з твердого матеріалу, які послідовно гнучко з’єднані між собою і рівною мірою можуть виконувати функції як руків’я, так і бойової частини.
1.3.3.7. Тонфа – контактна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії у вигляді прямого стрижня, виготовленого з твердого матеріалу, який має поперечне руків’я.

1.4. Метальна холодна зброя.
1.4.1. Проста метальна холодна зброя – метальна зброя, призначена для ураження цілі за рахунок отримання направленого руху внаслідок безпосереднього прикладання до неї м’язового зусилля людини.
1.4.1.1. Бумеранг – метальна неклинкова холодна зброя ударно-дробильної дії, що виготовляється з твердого матеріалу і має вигнуту форму, яка забезпечує політ за відомою траекторією.
1.4.1.2. Чакра – метальна клинкова холодна зброя ріжуче-рублячої дії у вигляді плаского металевого кільця з лезом по зовнішньому краю.
1.4.1.3. Сюрикен – метальна зброя у вигляді металевої пластини з лезом і (або) вістрями по зовнішньому краю, або короткому стрижні з вістрями на кінцях і складається з бази та різної кількості пелюстків різн


Криміналістичні вимоги до деяких найбільш розповсюджених об’єктів досліджень